• Язык:
    Украинский (Українська)
Источник:

Шосте чуття

Смакують нам: і келихи вина,
І скибка хліба, що для нас печеться,
І юна жінка, що, немов весна,
Коханню цілковито віддається.

Та що робити з лагіддю світань,
Котрі, заволодівши небесами,
Усе єство, щімке від хвилювань,
Вполонюють безсмертними рядками?

Ой, не пригорнеш їх і не з’їси, –
Ані смаку, ні запаху у рими.
Заламуючи руки від краси,
Пече в душі натхнення невловиме.

Як на ріці безвусий ще хлопчак
Дівоче тіло бачить у купанні,
То світ йому темнішає в очах
Від муки невиразного жадання.

Отак колись і в первісних хвощах
Ревіло гаддя – зболене й безсиле,
Коли луску подерши на плечах,
Бубнявіли і протикались крила...

Пройшли віки. Коли ж уже Господь
Зі скальпелем природи і мистецтва –
Для шостого чуття сформує плоть,
Яку допоки заміняє серце?

Перевод стихотворения Николая Гумилёва «Шестое чувство» на украинский язык.

Шестое чувство

Прекрасно в нас влюбленное вино
И добрый хлеб, что в печь для нас садится,
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

Но что нам делать с розовой зарей
Над холодеющими небесами,
Где тишина и неземной покой,
Что делать нам с бессмертными стихами?

Ни съесть, ни выпить, ни поцеловать.
Мгновение бежит неудержимо,
И мы ломаем руки, но опять
Осуждены идти всё мимо, мимо.

Как мальчик, игры позабыв свои,
Следит порой за девичьим купаньем
И, ничего не зная о любви,
Всё ж мучится таинственным желаньем;

Как некогда в разросшихся хвощах
Ревела от сознания бессилья
Тварь скользкая, почуя на плечах
Еще не появившиеся крылья;

Так, век за веком — скоро ли, Господь? —
Под скальпелем природы и искусства,
Кричит наш дух, изнемогает плоть,
Рождая орган для шестого чувства.


Другие переводы:


А вот еще: