Леопард
Якщо вбитому леопардові не обсмалити негайно вусів,
його дух переслідуватиме мисливця.
Абіссинське повір’я
його дух переслідуватиме мисливця.
Абіссинське повір’я
Чаклуном і ворожбитом
В час глухий, коли все спить,
Звір, на ловах мною вбитий,
В головах моїх стоїть.
Людям двері відчиняю.
Йде додому кожен гість,
Навіть та, яка лишає
В жилах золотаву млість.
Пізно. Домовик тупоче,
Миші свиснули зі шпар,
І при ліжкові муркоче
Мною вбитий леопард.
- У міжгір’ях Добробрана
Сизий купчиться туман,
Сонце яре, наче рана,
Осяває Добробран.
- Запах меду і вербени
Вітер західний поніс,
І ревуть, ревуть гієни,
І в пісок ховають ніс.
- Ти їх чуєш, враже-брате,
Запах нюшиш, бачиш дим?
Нащо ж себе катувати
В місті холодом сирим?
- Ні, ти мусиш, мій убивце,
Там загинути, де я,
Щоб я знову народився
В леопардових краях.
Як позбутися навії
Цих лукавих, темних слів?
Ой, порадам я не вірив,
Вчасно вусів не спалив.
Не зарадиш! Вража сила
Стиснула тебе, близька:
За потилицю схопила
Наче бронзова рука...
Пальми... маревом палючим
Над водою жар завис.
Данакіль завмер на кручі,
Вогняний націлив спис.
Незнайомець ні питанням
До душі не зазирне,
Та спокійно, без вагання,
Душу по той бік жбурне.
Я не маю сил боротись
І назустріч мовчки йду.
Де жирафовий колодязь,
Я життя своє складу.
Перевод стихотворения Николая Гумилёва «Леопард» на украинский язык.