Содержание

Translations

Прекрасне в нас закохане вино,
і хліб, що в піч для нас йде знов родитись,
і жінка - та, якою нам дано,
сповна відмучившись, насолодитись.

Та що робити нам з вінцем зорі
понад холонучими небесами,
де тиша вічна, неземний покій,
робити що з безсмертними віршами?

Ні з’їсти, випити, ні тіл злиття…
А мить біжить за миттю невдержимо,
судомить руки наші, та щодня
іти осуджені ми мимо, знову мимо.

Як хлопчик в забутті своїх забав
дівочим зворохоблений купанням,
не знаючи нічого про любов,
вже потаємним мучиться бажанням.

О, як колись загублена в хвощах
від почуття безсилості ревіла
ковзка істота, на своїх плечах
відчувши раптом ще не зрослі крила.

Так вік за віком, о коли ж, Господь? –
під скальпелем природи і мистецтва
породжують в стражданнях дух наш й плоть
той шостий орган відчуття у людства.

Перевод стихотворения Николая Гумилёва «Шестое чувство» на украинский язык.

Шестое чувство

Прекрасно в нас влюбленное вино
И добрый хлеб, что в печь для нас садится,
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

Но что нам делать с розовой зарей
Над холодеющими небесами,
Где тишина и неземной покой,
Что делать нам с бессмертными стихами?

Ни съесть, ни выпить, ни поцеловать.
Мгновение бежит неудержимо,
И мы ломаем руки, но опять
Осуждены идти всё мимо, мимо.

Как мальчик, игры позабыв свои,
Следит порой за девичьим купаньем
И, ничего не зная о любви,
Всё ж мучится таинственным желаньем;

Как некогда в разросшихся хвощах
Ревела от сознания бессилья
Тварь скользкая, почуя на плечах
Еще не появившиеся крылья;

Так, век за веком — скоро ли, Господь? —
Под скальпелем природы и искусства,
Кричит наш дух, изнемогает плоть,
Рождая орган для шестого чувства.