• Язык:
    Украинский (Українська)
Источник:

Заблукалий трамвай

Заблудившийся трамвай

Я по вулиці йшов незнайомій
І раптом почув воронячий грай,
І дзвони лютні, й далекі громи, —
Просто на мене летів трамвай.

Як скочив я на його підніжку, —
В цьому була якась чортівня;
В повітрі він залишав доріжку
Вогнисту навіть при світлі дня.

Мчав він у бурі темній, крилатій,
Він заблукав у безодні століть…
Зупиніть же, вагоновожатий,
Негайно вагон ви свій зупиніть.

Пізно. Випрямившись від крену,
В пальмових ми пролетіли гаях,
Через Неву, через Ніл і Сену
Прогуркотіли по трьох мостах.

І, промайнувши в віконній рамі,
Упертим поглядом нас пропік
Старий жебрак, — напевно, той самий,
Що вмер у Бейруті тому вже рік.

Де я? Так важко і так тривожно
Серце у відповідь стукотить:
«Бачиш вокзал, на якому можна
В Індію Духу квитка купить?»

Вивіска… літери, кров'ю налляті,
Сповіщають: «Городина», — знаю, тут
Замість капусти й замість салату
Мертві голови продають.

В червоній сорочці, з лицем, наче вим'я,
Голову зрізав кат і мені,
Вона із товаришками своїми
В скрині слизькій лежала на дні.

А в тім провулку паркан дощатий,
Дім в троє вікон, сірий газон…
Зупиніть же, вагоновожатий,
Зупиніть негайно вагон.

Машенько, тут ти жила й співала,
Шила обом нам весільний стрій,
Як може буть, що тебе не стало,
Де ж твоє тіло і голос твій?

Як ти стогнала в своїй світлиці,
Як я в перуці із буклями йшов,
Щоби представитись Імператриці
І не зустрівся з тобою знов.

Тепер збагнув я: наша свобода —
Світло ізвідти. Лишень силует
Воно малює з людини при вході
В зоологічний цей сад планет.

І знову вітер знайомий і грізний,
З-за мосту тінь налітає баска:
Вершника длань в рукавиці залізній
І два копита його румака.

Міцною твердинею православ'я
Ісакія врізано в вишині,
Там відслужу молебень во здравіє
Машеньки і відхідну по мені.

Й серце навік похмуре і кволе,
І важко дихати, й важко жить…
Машенько, я не думав ніколи,
Що можна так сумувати й любить.


Другие переводы:


А вот еще:

Cain’s Descendants

He didn’t deceive us, that sad, somber spirit / Who wears the morning star as pseudonym / And said: "Shun not the highest gain, nor fear it: / Taste of the fruit and you will equal Him." / / Instantly, for the youth, all roads lay open, / And for old men, all mysteries to know, / ...

The Worker

He’s standing there, beside the glowing furnace, / A small man, probably older than you’d think. / His gaze is peaceful, seems almost submissive / From the way his reddened eyelids blink. / / All his workmates have knocked off - they’re sleeping / But he’s still ...