• Язык:
    Украинский (Українська)
Источник:

Йшов я по вулиці незнайомій...

Заблудившийся трамвай

Йшов я по вулиці незнайомій
І раптом почувся гав'ячий грай,
І дзвони лютні, й дальні громи —
Переді мною летів трамвай.

Як скочив я на його підніжку —
Ту таємницю і сам не знав.
Він у повітрі вогня доріжку
При світі денному залишав.

Він мчав, як буря, що із безодні
Летить на крилах в годин пітьмі.
Тож схаменися, вагоноводе,
Вагон блукаючий зупини!

Пізно. Позаду — стіна страшенна,
Пальми позаду у плямах птах,
Через Неву, через Ніл і Сену
Грюкнули тричі по трьох мостах,

І промайнувші в оконній рамі,
Погляд цікавий услід метнув
Странний жебрак..та, невже, той самий,
В Бейруті загинувший рік тому?

Де я? Так млосно і так тужливо
Стукає серце за кроком крок:
«Ось той вокзал, де тепер можливо
В Індію духу знайти квиток».

Вивіска, кров'ю насичені букви
Гласять: «Зеленна» — я знаю, отут
Замість капусти і замість брукви
Голови страчених продають.

В червоній свитці, з лицем, як вим'я,
Голову зрізав той кат і мені.
Вона лежала у домовині
З іншими разом на слізькому дні.

Ось у провулок паркан уходить,
Дім в три вікна та сірий газон.
Ой, схаменися, вагоноводе,
Тут зупени мені свій вагон!

Машенька, ти тут жила, співала,
Мені, нареченому, килим ткла.
Що з твоїм голосом, з тілом стало,
Чи то можливо, щоб ти не була?

Тихо зітхала в своїй світлиці
Ти, як напудривши косу, йшов
Я представлятись імператриці,
Щоб не зустрітись з тобою знов.

Я зрозумів тепер: наша воля
Це лише сяйво, що з неба б'є.
Люди і тіні стоять у колі
Біля дверей в зоосад планет.

Й миттю — вітер солодкий, знайомий,
Й миттю — за мостом на мене летить
Вершника панцирна длань невагома
І два півмісяця б'ючих копит.

Міцной фортецею православ'я
Сяє Ісакій в височині
Там відслужу молебень о здрав'ї
Машеньки й панахиду мені.

І все ж назавжди я сповитий сумом,
І дихати важко і в серці жаль...
Машенька, досі я ще не думав,
Що в світі можлива така печаль.


Другие переводы:


А вот еще:

Remember the palace of giants…

Remember the palace of giants, / The pool, full of silvery fish, / Alleys of planes, the highest, / And keeps made of huge stone bricks; / / As my golden horse at the towers / Was prancing, so proud and strong, / And gems decorated his harness / In patterns of delicate work. / / ...

The ship

"What d' you see in my eyes, slightly sparkling, / In my look, hazed with opaque mist?" / "There I saw the sea's deepest darkness / With a big sunken beautiful ship. / / That fine ship... More glorious and braver / None had seen over deep of the sea. / Its high masts under windbreath ...

A fragment of «Tale of Kings»

Once a dark horseman oh a black horse came / He was clad in a black velvet cloak, full of pride. / And his look was so dreadful, as a town aflame, / And so glaring as a flash in the night. / / Curly hair upon shoulders like serpents did twist, / And his voice was a song of the earth and...

Giraffe

Today, I can see that your glance is especially sad, / And hands are especially thin and the hair if up fluff. / Hey, listen, as far as in Africa, down at lake Chad / Is walking a graceful Giraffe. / / He's owing that elegance, slender and languor he is, / Such beautiful patterns are sh...

The Gates of Paradise

There are no seven diamond seals to close / the eternal gates of God's great paradise / it has no tempting charms, no beckoning glow / and to the people remains unrecognized. / / a doorway in a wall long since forsaken / a mass of stones and moss and nothing more. / nearby, a beggar, ...

A portrait of a man

His eyes are lightless underground lakes, / Abandoned castles of the ancient kings. / Marked with the sign of the eternal shame / Of that, the Other One, he never speaks. / The deepest wound, his mouth, dark and purple, / Made with a blade borne of the deadly poison; / And it is sad and ...