Принцеса
Заблукала внучка королеви.
Легень серед хащів випадково
стрінув. Там рубав собі дерева.
Він відвів її в свою хатинку.
Дав поїсти хліб, прогіркле сало,
постелив за простиню хустинку,
а за ковдру стало простирало.
Сам заснув в кутку він мимоволі.
Затишна хатинка випадкова.
Каганець мерегкотів поволі -
не затемна давнішня будова
.
Та невже то тілечки ганчір’я,
жалюгідний, непотрібний бруд,
лапки від кролів і всяке пір’я
та недокурки залишені їм тут?
Відчувала внука королеви,
що кімната болісно знайома.
Їй в віконце шепотять дерева,
що вона тепер насправді вдома.
…Ранком ще з недосипу хлопчина
сам провів її на полонину,
та не раз за тим не без причини
проливала сльози про хатину.
Перевод стихотворения Николая Гумилёва «Принцесса» на украинский язык.
Принцесса
В темных покрывалах летней ночи
Заблудилась юная принцесса.
Плачущей нашел ее рабочий,
Что работал в самой чаще леса.
Он отвел ее в свою избушку,
Угостил лепешкой с горьким салом,
Подложил под голову подушку
И закутал ноги одеялом.
Сам заснул в углу далеком сладко,
Стала тихо тишиной виденья,
Пламенем мелькающим лампадка
Освещала только часть строенья.
Неужели это только тряпки,
Жалкие, ненужные отбросы,
Кроличьи засушенные лапки,
Брошенные на пол папиросы?
Почему же ей ее томленье
Кажется мучительно знакомо,
И ей шепчут грязные поленья,
Что она теперь лишь вправду дома?
…Ранним утром заспанный рабочий
Проводил принцессу до опушки,
Но не раз потом в глухие ночи
Проливались слезы об избушке.