Содержание

  • Язык:
    Украинский (Українська)
Источник:

Коханці

Любов їх душ народжено у моря,
в священних, ще незайманих дібровах,
пісні наяд звучать, як дивний сполох,
з приспівом струн, що в щасті, що без горя.
Великий жрець… Химерний та суворий.
Ні! У людей бува краса не та,
спокійний погляд, зімкнені вуста,
на кучерях повязка — колір крові.
Ставав туман. І в тім тумані чистім
Великий жрец творив святий обряд,
й танок гнучких тендітненьких наяд
звивався берегом перлиновим намистом.
Між них одній, чарівнішій, ніж казка,
Великий жрець виказував увагу.
Він позабув, що врода — то, як спрага,
що зводить з розуму червона перевязка.
Зірки на небі ранком затухали,
коли забув Великий жрець чини,
її вуста не говорили «ні»
і очі теж йому не відмовляли.
Проте круг них розмови кривослові,
вони пішли з незайманого гаю
туди, де може сили їх немає,
та їх серця там житимуть з любові.

Перевод стихотворения Николая Гумилёва «Любовники» на украинский язык.

Любовники

Любовь их душ родилась возле моря,
В священных рощах девственных наяд,
Чьи песни вечно-радостно звучат,
С напевом струн, с игрою ветра споря.

Великий жрец… страннее и суровей
Едва ль была людская красота,
Спокойный взгляд, сомкнутые уста
И на кудрях повязка цвета крови.

Когда вставал туман над водной степью,
Великий жрец творил святой обряд,
И танцы гибких, трепетных наяд
По берегу вились жемчужной цепью.

Средь них одной, пленительней, чем сказка,
Великий жрец оказывал почет.
Он позабыл, что красота влечет,
Что опьяняет красная повязка.

И звезды предрассветные мерцали,
Когда забыл великий жрец обет,
Ее уста не говорили «нет»,
Ее глаза ему не отказали.

И, преданы клеймящему злословью,
Они ушли из тьмы священных рощ
Туда, где их сердец исчезла мощь,
Где их сердца живут одной любовью.

Другие переводы: